- неодмінність
- —————————————————————————————неодмі́нністьіменник жіночого роду
Орфографічний словник української мови. 2005.
Орфографічний словник української мови. 2005.
неодмінність — ності, ж. Абстр. ім. до неодмінний … Український тлумачний словник
бути — теп. ч. усіх осіб одн. і мн.; має форму є, рідше єсть, арх. 2 ос. одн. єси, 3 ос. мн. суть; мин. ч. був, була/, було/; мн. були/; недок. 1) Існувати. •• Бу/дьмо! традиційний тост за частування вином, горілкою. 2) Уживається на означення наявності … Український тлумачний словник
незмінний — а, е. 1) Який не змінюється або не може змінюватись; такий самий. 2) Який є постійним атрибутом кого , чого небудь, завжди наявний, звичний для когось; обов язковий, неодмінний. 3) Який не підмінюється, не замінюється і т. ін. ким , чим небудь.… … Український тлумачний словник
зобов'язання — я, с. 1) Поставлене перед собою завдання, обіцянка, що неодмінно повинні бути виконані. 2) Грошовий позичковий документ. •• Безвідкли/чне зобов я/зання зобов язання, що його можна скасувати лише за згоди кредитора. Безстроко/ве зобов я/зання… … Український тлумачний словник
постійний — а, е. 1) Який триває увесь час, не припиняючись і не перериваючись; безперервний, безупинний. || Завжди наявний, який повсякчас супроводжує кого , що небудь; обов язковий, неодмінний. || Який раз у раз настає, відбувається, виявляється тощо. ||… … Український тлумачний словник